Все просто

З роками стаєш дбайливим до заповнення свого внутрішнього простору ...
Не хочеться більше займати дорогоцінний місце трофеями минулу любові, запорошеними вимпелами виклянченних почуттів, тріснутими статуетками изжившей себе дружби. І навіть медалі за перемоги в безглуздих війнах здаються свідками власного ганьби, а не доблесті ...
Цінуєш чистоту і простоту ...
Бережеш даний ...
Чи не береш кількістю ...
Нікого не прагнеш здивувати, або загнати в заздрість ...
Чи не дивишся на чуже ...
Чи не обмінюєшся за рогом одного дурницями на іншу ...
І не відчуваєш ніякої потреби бути там, де тобі не раді, обіймати тих, з ким холодно, чекати того, чого не буде ...
Все просто.