Історія мого котика
Нарешті почалися довго очікувані канікули. У мене стане у двічі більше часу, який я буду витрачати на Golos. А сьогодні я розповім вам, про історію свого котика Василя.
Васько потрапив до мене ще маленьким кошеням, коли йому було 3 місяці. Ми з сестричкою дуже звикли до нього (тоді мені було 12 років, а сестрі 5 років). Настала осінь. Холодна вона була та дощова. І от одного дня, Васько грався з листям, яке падало з дерев. Це було так кумедно, він перевертався у листі, стрибав по ньому наче дитя. З приходом вечора, Васько десь зник, але я не придала цьому значення і пішла спати. На ранок мама помітила, що кіт так і не повернувся. Обійшовши всіх сусідів, спитавши чи не бачили вони нашого домашнього улюбленця, ми засмучені повернулись додому.
І до цього часу, Васько не повернувся, але я пам'ятаю його і вірю що він прийде. Нещодавно я бачила схожого котика, може, то був він?!
Фото взяте з мережі Інтернет