«Стихотворение дня» Василь Стус.
«Стихотворение дня» Василь Стус.
«Стихотворение дня» - новая рубрика в моём блоге. Здесь - поэзии с еще неопубликованных сборников и стихи, которые уже успели завоевать популярность. Звездные авторы и новые имена. То, что цепляет. То, что сделает ваш день. Следите за обновлениями!
Источник
Той образ, що в відслонах мерехтить,
повторюють дзеркалами дзеркала.
Це в прискалках душа твоя жахтить,
ледь нарожденна, а чи з мертвих встала.
Вона збирає в стосики тонкі
усі твої розсипані відбитки,
мов золоті, з поховань скіфських, злитки
на поза всякий час і всі віки.
У синіх вітражах, б’ючи, як млість,
вже золота спалахує подоба,
і біла пучка тягнеться до лоба,
і серце покріпляє благовість,
о милосердний Господи!
Знова
душа постала з тліну всежива!
Василь Стус, с поэтического сборника «Небо. Кручі. Провалля. Вода»
С уважением, @avdiapolice