Дипломатія - розтуди її … або по той бік прес-релізів

Байден вийшов на трап літака і вдихнув морозного київського повітря.
Завершальне турне на посаді віце-президента.
Це був не перший його візит до Києва. Все буденно. Тим паче, що східна Європа – одвічний кар’єрний хліб західних дипломатів.
Внизу, під трапом, юрмилася купка людей … попри їх намагання виглядати невимушено, вони постійно мінялися місцями і нагадували дітлахів при шикуванні на фізкультурі.
«Під трапом – під Трампом» - виринув в голові Байдена каламбур і він подумки посміхнувся.
Морозець був легкий і приємний. Байден почав спускатися сходами трапу літака.
З-ні-звідки з’явилися три дами в одязі, який не носять в цій країні давно … а може ніколи й не носили. Леді посередині тримала на руках величезний хліб у чудернацько декоративному оформленні. Байден знав, що ці дами стоять, аби він спустившись трапом - відломив шматочок того декоративного хлібу і обов’язково … обов’язково з’їв, хоча б крихту … Бо ті люди, що юрмились під трапом, завжди пильно стежили – з’їсть, чи не з’їсть. Звідки він це знав і хто йому про це казав, Байден вже й не пам’ятав. Протокольні дійства завжди видавались йому банальним тлом на якому відбувається дійсно важливе, заради чого і робляться ці черезокеанські перелети.
Байден відломив від декоративної хлібини і дами в незрозумілому одязі, одразу випарувались. Далі швидше … вітання … рукостискання і посмішки … нарешті машина і кортеж посунув з аеропорту.

Біл – звернувся Байден до помічника – ви ж працювали в нашому посольстві в Києві і здається ваша докторська з історії східної Європи ?
Так сер – відмовив помічник.
Скажіть Біл … Чому ці люди постійно змушують мене ламати руками хліб і їсти його без нічого … тим паче що я не їм мучного вранці ?
Сер – почав помічник – це традиція …
Цікаво – Байден повернувся до помічника обличчям.
Це традиція сер – продовжив помічник … Більшість з них, показово імітують сакральне ставлення до хлібу.
Це я вже зрозумів … я не вперше прилітаю до Києва.
Мучні вироби займають центральне місце в їхній кухні. Уявляєте сер, вони можуть їсти варене тісто в яке загортають м'ясо, капусту чи картоплю, з печеним тістом ?
Це дійсно цікаво – посміхнувся Байден … Але ж чим викликана така сакральність ?
Сер … цей народ в минулому постійно мав дефіцит їжі … в ХХ столітті в їхній історії було кілька періодів позначених голодом, що призвело до значних людських втрат.
В ХХ столітті – здивовано перепитав Байден … наслідки війни ?
Не тільки сер. Якщо коротко, то керівництво країни, в якій вони жили раніше організовувало насильницьку експропріацію їстівних припасів.
В ХХ столітті – знову перепитав Байден.
Так сер - в ХХ столітті.
То чому вони не відбирали силою … чому вони не відбирали силою назад, те що в них забирало керівництво ?
Цього я сказати не можу – відповів помічник. Я сам неодноразово запитував у них про це. Вони кажуть, що то були якісь непереборні і об’єктивні обставини.
Але ж сьогодні вони не голодують … я сам бачив, неодноразово велику кількість дорогих авто на їхніх вулицях … і сьогодні вже ХХІ століття … чому зберігається ця традиція ?
Сер – вони кажуть що вони хлібороби.
Хто ? – перепитав Байден.
Хлібороби – сер !
Біл – що за нісенітниця … США входять в п’ятірку світових експортерів зерна, але ж ми не називаємо себе хліборобами … я вже мовчу про Канаду … навіть їм не приходить це в голову.
Вибачте сер! Я просто відповідаю на ваші питання.
Біл – друже … не переймайтесь ви так на мої здивування. Я просто намагаюсь зрозуміти … така країна, такий потенціал … вони б могли … Біл – знаєте - я занадто сивий, аби оцінювати країну за офіційними індексами ВВП. Кількість спожитих гамбургерів і кількість авто на вулицях міст – ось дійсна оцінка. Очевидно, Біл – вони дуже … дуже нерівномірно намащують своє масло на свій сакральний хліб … оце і є їх істинна традиція сьогодні. Бо ж сказано в Святому Письмі – «не по словам, а по ділам судіть». Помічник здивовано подивився на боса.
Ну хлібороби так хлібороби – вдумливо промовив Байден … посміхнувся і почав гортати папку з ФБРівськими протоколами допитів екс-депутата Онищенка.