Травми в карате. Профілактика, відновлення. Частина 2

           Напевно, тему можна було назвати просто "травми в спорті". Про основні причини, які призводять до травм читайте у першій частині. Я отримував та заліковував травми: в боксі, пауерліфтингу, карате, шашках :) Про шашки - неправда. Хочу поділитись своїм невеличким досвідом, який, надіюсь, допоможе мінімізувати втрати здоров’я від травм. Це буде скоріш не медикаментозне лікування, а більше профілактика та упередження травм. 

           Найголовніше - не займайтесь самолікуванням, не ставте самі собі діагноз та не питайтесь, що Вам робити, в соцмережах :-) Там "лікарі" Вам такого віртуально порадять... Обов’язково, якщо є підозра на щось серйозне - звертайтесь до лікаря, але за можливістю до спортивного лікаря в спортивний диспансер, бо спортивний на відміну від традиційного якраз спеціалізується на специфічних спортивних травмах.

            Наступне, на що хочу звернути Вашу увагу - обладнання залу та тренер, якому ми віддаємо наших дітей. Раджу поцікавитись, чи є в тренера медична аптечка та чи є хоч якісь знання в області медицини? Аптечка повинна бути якісною,  укомплектованою та завжди знаходитись у доступному місці в залі.

            Тепер про самі травми. Якщо Ви тренуєте дорослих та дітей, то до діток будьте дуже уважні. Якщо Ви бачите, що комусь із малих каратек погано, або хтось пропустив відчутний удар - зразу, непомітно для інших дітей, відправте його на лавицю відпочити. У дітей, а особливо у підлітків дуже хороші дитячі амбіції, вони часто через травму та біль не хочуть бути гіршими за інших. А ще не забувайте про адреналін, який зменшує больовий поріг. Від тренера залежить, чи прийде на наступне тренування дитина, чи буде довго лікуватись. Треба вміти бачити своїх учнів, берегти їх як зіницю ока, навіть більше за своїх рідних дітей. Для нас, батьків, важливіше не пояс дитини та дешева медалька, а її здоров’я.   

1. Синці. Це такий вид травм, які в Кіокушин карате навіть за травми не вважаються. :-) Ми з цим живемо.  Найчастіше вони з’являються у початківців від їх дурості, відсутності техніки та набивки. Якщо синці на видному місці, то тоді з ними щось треба робити. Пораджу дуже дешевий засіб - гель від синців "Бадяга". Вартість копійки, а ефект "на лицо". також можете змішати в рівних пропорціях артрозелен+троксевазин+гепаринова мазь і нею намащувати місце травм, забоїв. Із дорожчих і перевірених на собі мазях пораджу - "Дип Риліф".  Також, не забуваємо при сильному забої зразу  прикласти до місця ураження щось холодне. Якщо це рука, то можна прикласти її до вікна, або до чогось металевого на декілька хвилин(гантелька, блін від штанги).  
2. Коліна. Це та частина, яку потрібно найбільше берегти у всіх видах спорту і не тільки. Якщо є біль в коліні, який не проходить - зупиніться, зменшіть оберти, або як казав наш відомий казковий персонаж Вітя Янукович - "АстанАвитесь!" :-) Це говорить про те, що Вам потрібен відпочинок та зменшення навантаження на коліна. Локті та коліна - ті частини тіла, які можуть дуже надовго вивести Вас з тренувального ритму. Із випробуваного пораджу мазі: "Диклак", "Гель Кінська сила для суглобів", "Сабельник Живокост". Якщо у Вас росте на дачі/огороді живокост - заготуйте його та зробіть спиртову настоянку самі (це не дуже складно). Аптеки продають багато усіляких препаратів. Купуйте не розкручені рекламою, а ефективні  та не дорогі. Для профілактики колін пораджу одну хорошу вправу, яку колись мені порадив старий борець - ходіння на колінах. Починати треба на коврику, а потім можна акуратно на твердій підлозі.  Після пауерліфтингу я мав проблеми з колінам та в спарингах часто отримував неприємні сюрпризи. Зараз кожного дня взяв собі за практику та ходжу на колінах перед тренуванням. Це як розминка. Достатньо від 10 секунд до хвилини щоденно. Поки з колінами все чудово (три рази через плече).  
3. Сейкен (кулак), гері(нога). Уявіть, що рука має 27, а нога - 34 кістки. Наші руки та ноги творцем не передбачали, що людина наноситиме ними удари. Це вже людина розумна придумала набивку та всілякі удари різними частинами тіла. Може хто пам’ятає 90-ті та фыльми про Шаолінь, Чак Норіса та Ван Дамома...А скільки потім було побитих рук і ніг  :-)))) А тепер про серйозне. Свої кінцівки треба дуже берегти в молоді роки. А якщо дуже хочеться мати "залізні" кулаки, то треба дуже ретельно та акуратно проводити роботу по набивці ударних поверхонь. Це ціла система будь-якого східного єдиноборства і не все так просто як здається на перший погляд. А якщо Ви "набиваєтесь", то раджу перед сном руки/ноги обробити троксевазином . Також у якості профілактики сейкена (кулака) - мити посуд в гарячій воді. Для суглобів плюс і дружина буде в захваті :-)  

           Це основні, прості моменти, на які я хотів звернути увагу. Не хочеться писати дуже багато, бо травма - дзвіночок організму, який говорить, що у Вас щось не так. Треба навчитись чути свій організм і тоді Ви прогресуватимете в тренуваннях.  І на завершення розповім одну історію. Виступала якось наша команда на міжнародному турнірі в Австрії. У поєдинку один з каратек пропускає потужний мавасі гері в голову. Нокаут і він на татамі. Сушін (рефері) зупиняє поєдинок і кличуть лікаря, а боєць лежить. Тут до нього підбігає один з наших тренерів, перевертає його на бік, щоб не дати запасти язикові. Всі інші, іноземці стоять навколо, дивляться із словами "вері гуд". Прибігають лікарі та першим ділом питають у цього тренера, який біля каратеки, чи має він лікарську ліцензію. Він не розгубився і сказав неправду, що має ліцензію. :-) Лікарі привели до свідомості каратеку і все було добре. А уявіть, якби щось сталось з бійцем і почали б розбиратись з тим тренером, який вирішив по-людськи допомогти спортсмену. Думаю, що наслідки були б дуже невтішні.

На фото дуже хороший, технічний та титулований  боєць Кіокушин карате - Олександр Єременко