Московіти, це народність, яка краде навіть пісні...
Існує у світі народець, який майже немає нічого власного.
Все його представниками вкрадено у інших націй: територія, технології, мова, культура, історія, пісні, казки та навіть назва власної країни.
Яскравим прикладом є відома українська композиція "Друже Ковалю", автором музики і слів якої є український повстанець Микола Матола, написана вона була у 1949 році, а вже потім, в 60-і роки, перекладена московітськими виконавцями і стала нібито "білогвардійською" та раптом стала мати назву "поручік голіцин".
Для порівняння:
"Четверту добу уриваються плови..." - "Четвертые сутки пылают станицы..."
Оригінал:
Для порівняння наведу інші приклади викрадення українських пісень:
"Буйний вітер колише шовкову траву..." - "Там вдали за рекой зажигались огни..."
"І знову хмари потемніли та з моря йде туман.." - "И снова пушки грохотали, трещал наш пулемет..."
Історія цих пісень цікава і тісно переплітається з подіями навколо УГА.